Раїса Іванівна ШЕЛЕСТ відзначає сьогодні свій 85-річний ювілей. Вже понад 20 років вона на заслуженому відпочинку, але швидкоплинний час не стирає пам'ять про її сумлінну працю на благо глухих людей. Її добре знають і пам’ятають в рідному колективі апарату Центрального правління УТОГ, де вона працювала понад 20 років.
Свій трудовий шлях Раїса Іванівна розпочала після закінчення школи і курсів машинопису і певний час шукала своє покликання і дорогу в житті.
Доленосним стало рішення стати перекладачем жестової мови. Цьому сприяло те, що Раїса змалечку спілкувалася з глухою сестрою і вже мала навички, необхідні перекладачу. Так у 1962 році вона почала навчатися на Курсовій базі Українського товариства глухих на курсах з вивчення жестової мови і здобула спеціальність перекладача-дактилолога.
З цього часу вся її трудова діяльність пов'язана з УТОГ. Після закінчення навчання вона залишилася працювати на Курсовій базі УТОГ спочатку перекладачем-дактилологом, а потім - викладачем жестової мови.
3 1979 року розпочалася інша сторінка її біографії - вона працювала інструктором-перекладачем виробничого навчання компактної групи глухих виробничо-експериментального взуттєвого об'єднання «Київ», а з 1981 року перейшла на роботу в апарат ЦП УТОГ: спочатку була інструктором відділу слухової, трудової і соціальної реабілітації глухих, а потім - перекладачем-дактилологом секретаріату президії Центрального правління УТОГ.
Не рахуючись з власним часом і силами, вона завжди була поруч з першим керівником Товариства – Максименком Юрієм Петровичем та іншими глухими фахівцями УТОГ, допомагаючи їм висококваліфікованим перекладом при вирішенні багатьох важливих проблем під час складних багатоденних поїздок, виснажливих дебатів у Верховній Раді України, перемовин у багатьох високопосадовців, коли йшла мова не лише про захист прав та інтересів глухих людей, а й про долю всього Товариства.
У 1983 році Раїса Іванівна брала активну участь у підготовці та випуску методичних рекомендацій з вивчення мінімуму дактильно-жестової мови чуючими спеціалістами установ та підприємств УТОГ, а також пізнооглухлими членами Товариства, а у 1987 році — у підготовці азбуки жестів з найбільш уживаних слів.
Притаманні їй дисциплінованість, чіткість і відповідальність, поєднанні з професіоналізмом перекладача і знанням психології глухих, принесли Раїсі Іванівні визнання і повагу не лише колег, а й працівників і керівників різних організацій та установ, що співпрацюють з УТОГ. За багаторічну сумлінну працю вона нагороджена медалями «Ветеран праці», «На відзнаку 1500-річчя Києва», Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Міністерства праці та соціальної політики України, почесними грамотами президії ЦП УТОГ, а найвищою нагородою стало звання «Почесний член УТОГ».
