Оперативні новини УТОГ > ЗВІТ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРАВЛІННЯ УТОГ
 

ЗВІТ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРАВЛІННЯ УТОГ

XVIII з’їзду Українського товариства глухих про діяльність Товариства за період з 01.01.2006 року по 20.10.2011 року

(Доповідь голови Українського товариства глухих Ю.П. Максименка)

Шановні делегати XVIII з’їзду УТОГ!

Шановні ветерани Українського

товариства глухих!

Шановні гості з’їзду!

Минуло більше 78 років з того часу, як Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народних Комісарів України прийняли 4 червня 1933 року постанову про створення в нашій державі Українського товариства глухих та Українського товариства сліпих.

У затвердженому тоді ж Положенні про наше Товариство було однозначно вказано, що основ­ними завданнями Українського товариства глухих є організаційне об’єднання громадян з вадами слуху, їх соціальний захист та надання їм допомоги у вирішенні наявних у них проблем.

За роки, що пройшли з того часу, наше Товариство не тільки виконало поставлені перед ним у 1933 році завдання, але й значно розширило коло своїх обов’язків щодо обслуговування наявних в державі інвалідів по слуху.

Разом з тим, у зв’язку з переходом України 20 років тому від планових на ринкові умови господарювання, умови діяльності УТОГ на даний час докорінно змінилися, бо в житті глухих України з’явилися нові проблеми.

Відповідно до Статуту Українського товариства глухих, кожні 5 років у нашому Товаристві проводиться черговий з’їзд його делегатів, на якому обговорюються найбільш важливі проб­леми діяльності УТОГ, конкретизуються завдання на наступний період та обирається новий склад Цент­рального правління УТОГ.

Попередній XVII звітно­виборний з’їзд УТОГ відбувся 27—28 вересня 2006 року і за час, що пройшов після його завершення, Товариством зроб­лено черговий крок до вирішення проблем соціального захисту та всебічної реабілітації членів УТОГ, як це передбачено Статутом Товариства.

В той же час ми з занепокоєнням відмічаємо, що в зв’язку зі всесвітньою економічною кризою, яка розпочалась ще у 2008 році і до цього часу ще не закінчилась, дуже погіршився економічний стан в Україні і, відповідно, дуже погіршився також економічний стан Українського товариства глухих та його структурних підрозділів і усіх його членів.

У зв’язку з цим у звітному періоді в діяльності Товариства відбулись окремі зміни, які за основ­ними напрямками виглядають наступним чином.

1. Чисельність членів УТОГ та зміни в структурі Товариства протягом 2006–2010 рр.

Станом на 1 січня 2006 року на обліку в Українському товаристві було 54486 осіб з порушеннями слуху, з яких 48757 нечуючих були членами УТОГ та 5729 осіб — членами УТОГ не були, але охоплювались його впливом.

Через 5 років станом на 1 січня 2011 року на обліку в УТОГ налічувалось 51737 осіб з вадами слуху, з яких 46788 нечуючих є членами УТОГ та 4949 осіб охоплюється його впливом.

Зменшення загальної кількості глухих, узятих на облік в Українському товаристві глухих у 2011 році в порівнянні з 2006 роком, а також відповідне зменшення за звітний період кількості членів УТОГ з числа нечуючих пояснюється як демографічними факторами (збільшення смертності та зменшення народжуваності), так і міграційними, пов’язаними з виїздом глухих за межі України.

Через ці причини протягом звітного періоду вибуло з числа членів УТОГ 11343 особи. Одночасно протягом 5 років прийнято в члени УТОГ 9590 нечуючих осіб.

Не дивлячись на часткове зменшення кількості глухих, Товариство для всебічного обслуговування членів УТОГ у звітному періоді зберегло без змін усю свою структуру, яка була створена ще в попередні періоди і повністю себе виправдала також у кризовий період. Тобто у Товаристві діють, як і раніше, Кримська автономно­республіканська і 24 обласних організації УТОГ, а також 130 районних, міжрайонних та міських територіальних організації УТОГ з оплачуваним штатним персоналом. Ми зберегли також у місцях, де згуртована значна кількість глухих, 683 первинних організації УТОГ, які працюють на громадських засадах. Це дозволяє Товариству підтримувати необхідні контакти з усіма нечуючими громадянами, які проживають у різних регіонах України, і надавати їм у межах наявних можливостей необхідну допомогу.

2. Організаційна діяльність Товариства

У звітному періоді всі організації та структурні підрозділи УТОГ, як і в попередні роки, працювали за планами, які ними розроблялись на підставі контрольних цифр, щорічно затверджуваних президією ЦП УТОГ.

Внаслідок цього у звітному періоді було загалом проведено:

• 2680 зборів первинних організацій УТОГ;
• 2563 засідання бюро п/о УТОГ;
• 2216 засідань правлінь ТО УТОГ;
• 1209 засідань президій правлінь обласних організацій УТОГ;
• 183 семінари для активу ТО УТОГ;
• 218 обласних семінарів для активу обласних організацій УТОГ;
• 191 нараду в ТО УТОГ;
• 349 нарад в обласних організаціях УТОГ.

У цей же період відбулось 1666 зустрічей керівників обласних організацій УТОГ з членами УТОГ на підприємствах Товариства, 1124 зустрічі з членами УТОГ у будинках культури Товариства та 859 зустрічей з учнями спеціальних шкіл­інтернатів для глухих дітей та дітей зі зниженим слухом.

3. Соціальне обслуговування нечуючих

За 5 звітних років працівниками УТОГ було здійснено 6767 подвірних обходів глухих по селах і 3947 обходів у містах.

Матеріальну допомогу за звітний період отримали 44707 нечуючих членів УТОГ, у тому числі за рахунок коштів УТОГ допомогу отримали 13365 нечуючих членів УТОГ на суму 237,9 тис.грн. та за рахунок спонсорських коштів — 31342 нечуючих члени УТОГ на суму 593,6 тис. грн.

Це говорить про те, що не дивлячись на пов’язані з кризою фінансові труднощі, Товариство не перестає здійснювати матеріальну підтримку нечуючих членів УТОГ, зокрема одиноких, малозабезпечених та престарілих, надаючи їм різноманітну допомогу, щоб покращити їх матеріальний та фінансовий стан.

Також обласні організації УТОГ наполегливо вишукують можливості для забезпечення інвалідів зі слуху сурдотехнічними засобами, якими у звітному періоді забезпечено 15355 осіб, у тому числі: слуховими апаратами — 2638 осіб, телефонами з підсилюванням — 520 осіб, мобільними телефонами — 10482 особи, засобами «„Нічна няня«„ — 68 осіб, іншими засобами сурдотехніки — 1715.

До Київського науково­дослідного інституту отоларингології імені професора Коломійченка протягом звітного періоду на обстеження та консультацію було направлено 58 осіб.

Однією із складових частин діяльності УТОГ є організація оздоровлення інвалідів з порушеннями слуху — працівників системи УТОГ та їх сімей. Щорічно члени УТОГ мають можливість відпочивати в ОРЦ «„Одіссей«„ УТОГ, у Навчально­відновлювальному центрі УТОГ, а також в Оздоровчо­реабілітаційному центрі «„Берізка«„ Миколаївського УВП УТОГ.

Незважаючи на складні економічні умови, всього за звітний період було оздоровлено 5425 осіб, у тому числі у санаторіях — 1232 особи, у будинках відпочинку та пансіонатах — 1392 особи, за туристичними путівками — 1275 осіб, на базах відпочинку УТОГ — 1526 осіб.

4. Працевлаштування нечуючих та навчання глухих професії

Станом на кінець 2006 року в Українському товаристві глухих перебувало на обліку 15922 працюючих члени УТОГ з числа осіб з вадами слуху, а загальна кількість непрацюючих членів УТОГ складала 33040 осіб. При цьому облікована кількість працездатних нечуючих членів УТОГ, котрі потребували працевлаштування, складала 587 осіб.

На 1 січня 2011 року чисельність працевлаштованих нечуючих членів УТОГ становить 15042 особи, а кількість непрацюючих глухих членів УТОГ — 31362 особи. В той же час чисельність праце­здатних членів УТОГ, котрі потребують працевлаш­тування, нараховує 981 особу.

А всього за 5 звітних років, тобто з 1 січня 2006 року по 1 січня 2011 року, за допомогою з вирішення питань працевлаштування до обласних організацій УТОГ звернулось 8175 осіб.

Для надання допомоги нечуючим членам УТОГ у вирішенні питань їх працевлаштування всі регіональні організації УТОГ працюють з підприємствами УТОГ, а також використовують необхідні зв’язки з центрами зайнятості та фірмами регіонів.

Проте з боку окремих роботодавців мають місце суб’єктивне ставлення до нечуючих інвалідів та ущемлення їх законних прав.

Так, Законом України від 05.07.2001 року № 2606 передбачено, що підприємствам (об’єднанням), установам та організаціям, незалежно від форм власності та хазяйнування, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної кількості працюючих, а якщо працює від 15 до 20 осіб — в кількості 1 робочого місця, якщо інше не передбачено Законом.

Але в обхід цього Закону багато роботодавців працевлаштовують не інваліда з наданням йому робочого місця та обсягів робіт, а беруть його трудову книжку та довідку МСЕК про інвалідність за мінімальну щомісячну грошову винагороду.

Що стосується випускників спеціальних шкіл­інтернатів, то хоча про них ще під час навчання, як і раніше, турбуються керівники відповідних шкіл, обласні організації УТОГ також беруть активну участь у їх працевлаштуванні. Для цього за клопотанням керівників обласних організацій УТОГ на даний час відкрито і функціонують 23 спеціальні групи для глухих при 16 профтехучилищах, де нечуючі учні отримують знання за обраним фахом.

Випускникам шкіл­інтернатів обласні організації УТОГ надають допомогу не тільки щодо їх вступу в ПТУ, а також і у їх працевлаштуванні після завершення навчання, хоча в багатьох випадках вони, отримавши спеціальність, їдуть у інші міста і працевлаштовуються самостійно.

Особливу увагу Центральне правління УТОГ приділяє створенню спеціальних груп для глухих в учбових закладах III і IV рівнів акредитації (колед­жах і університетах).

Тільки у 2011 році за клопотанням ЦП УТОГ 96 осіб з вадами слуху стали студентами Дніп­ропетровського коледжу технологій і дизайну, Київського державного коледжу легкої промисловості, Київського національного університету технологій і дизайну, НТУ «„Київський політехнічний інститут«„, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова і Національної металургійної академії.

А всього протягом 2006—2011 рр. вступили до коледжів і університетів 497 нечуючих людей, з яких 67 осіб уже отримали дипломи і 398 осіб ще продовжують навчатись.

У зв’язку з цим, доцільно порівняти, що якщо станом на 01.01.2001 року в Україні нараховувалось лише 538 осіб, які закінчили інститути і 2934 глухі особи, які закінчили технікуми, то через 10 років станом на 01.01.2011 р. у нас уже нараховувалось 1128 осіб з вадами слуху, які закінчили університети, і 3230 осіб, які закінчили коледжі.

Разом з тим, значне зростання кількості осіб з вадами слуху, які отримали дипломи бакалавра чи спеціаліста, ще не вирішує в належній мірі проблему забезпечення кадрами підприємств і організацій УТОГ, бо у багатьох випадках освітній рівень цих випускників не відповідає сучасним вимогам, що пов’язано в першу чергу з недостатньою базовою освітою, яку вони отримували ще в школах.

5. Організація культурного дозвілля членів УТОГ

Цей напрямок діяльності Товариства був і залишається одним з найбільш пріоритетних для членів УТОГ, оскільки саме під час підготовки та проведення культурно­масових заходів у глухих з’являється найкраща можливість поспілкуватись, отримати нову інформацію та вирішити багато інших проблем.

Тому Центральне правління та обласні організації УТОГ, не дивлячись на фінансові труднощі, приділяють роботі культзакладів Товариства дуже велику увагу.

З цією метою в системі УТОГ у звітному періоді повністю збережена існуюча мережа закладів культури, до складу якої входять:

• Культурний центр УТОГ у м. Києві;
• 24 обласних будинки культури УТОГ;
• 6 районних та міжрайонних БК УТОГ;
• 3 філії обласних будинків культури УТОГ.

Силами цих закладів протягом 2006—2010 років у Товаристві було здійснено 18772 видовищно­дозвіллєвих заходи, в тому числі 2050 концертів та виступів колективів художньої самодіяльності, 3280 розважально­ігрових програм, 3634 заходи до державних та народних свят.

Одночасно в цей же період культзакладами УТОГ було проведено 37274 інформаційно­роз’яснювальних заходи, в тому числі 11966 лекцій і бесід, 15331 захід інформаційного характеру, 2518 практичних занять, 2110 тематичних вечорів тощо.

Постійно проводилися такі важливі обласні та всеукраїнські заходи, як фестивалі художньої самодіяльності, конкурси юних перекладачів жестової мови, «„Міс УТОГ«„, «„Ігри патріотів УТОГ«„, урочисті заходи до Дня створення УТОГ, Міжнародного дня глухих та Міжнародного дня інвалідів, Молодіжний форум УТОГ тощо.

Крім колективу Культурного центру УТОГ, який завжди виконує значний обсяг робіт по організації та проведенню таких заходів, у більшості культзаходів приймають участь також колективи Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано­Франківської, Київської, Луганської, Полтавської, Харківської, Херсонської, Чернігівської та інших обласних організацій УТОГ.

У той же час Волинська, Дніпропетровська, Рівненська та Тернопільська обласні організації УТОГ суттєво знизили свою активність у проведенні таких заходів.

6. Кадрове забезпечення Товариства

У звітних доповідях Центрального правління УТОГ ще на попередніх з’їздах Товариства постійно зверталась увага на необхідність поліпшення кадрового забезпечення підприємств і організацій УТОГ у зв’язку з виходом на пенсію чи переходом на іншу роботу кваліфікованих працівників Товариства.

Ця проблема, не дивлячись на вживані заходи, залишається дуже гострою і на сьогоднішній день. При цьому вона стосується не тільки рядових працівників підприємств чи культзакладів УТОГ, але й керівного складу всіх ланок Товариства.

Якщо раніше, за часів планової економіки в Україні, на повну потужність працювало багато швейних фабрик і машинобудівних заводів, які були постачальниками робочих кадрів і для підприємств УТОГ, то на даний час більшість таких фабрик і заводів уже ліквідовані, а їхні колишні кваліфіковані робітники, втративши кваліфікацію, працюють продавцями на численних ринках.

З цієї та інших подібних причин на цілому ряді підприємств УТОГ зараз, навіть при наявності у них замовлень, уже бракує швачок, токарів, складальників та інших робітників.

Проблемою стало також заповнення вакансій на керівних посадах підприємств Товариства, внаслідок чого мають місце непоодинокі випадки, коли Центральному правлінню УТОГ доводиться протягом короткого періоду по декілька разів міняти директорів підприємств, оскільки ці керівники не виправдали покладених на них надій.

Особливо це стосується Маріупольського, Сімферопольського, Слов’янського та деяких інших підприємств УТОГ. З цієї ж причини, через відсутність керівних кадрів, Центральне правління УТОГ було вимушене ліквідувати у 2008—2010 рр. Алчевське та Лебединське УВП УТОГ, які через незадовільну роботу їхніх керівників стали збитковими.

Об’єктивно є багато непідвладних нашому Товариству причин виникнення кадрового голоду на підприємствах і в організаціях УТОГ.

Це, зокрема:

• зменшення обсягів виробництва на промислових підприємствах України і їх ліквідація в зв’язку з напливом іноземної продукції, що призвело до масового звільнення працівників і їх перекваліфікації на інші види діяльності;
• зміна в умовах ринкової економіки соціальної орієнтації випускників шкіл на отримання професій, не пов’язаних з виробництвом;
• перекоси у плануванні державних замовлень на підготовку спеціалістів вищими навчальними закладами, в тому числі надання переваги підготовці спеціалістів гуманітарного напрямку.

Разом з тим, є також багато причин, які залежать безпосередньо від дій Центрального правління УТОГ, його апарату та керівників підприємств і обласних організацій УТОГ. По­перше, це низький рівень оплати праці запрошених на роботу працівників. По­друге, це наявність упущень у роботі по плануванню та вихованню резерву кад­рів як з боку ЦП УТОГ, так і з боку обласних організацій Товариства та підприємств УТОГ.

За цих умов, що склалися, Центральне правління УТОГ постійно намагається шукати шляхи для заповнення вакантних посад, але повністю вирішити цю проблему поки що не вдається.

Зокрема, на даний час на ряді підприємств УТОГ ще вільні посади головних інженерів і керівників служб маркетингу. Виникають проблеми з заповненням вакансій також у випадку звільнення працівників, які досягли пенсійного віку.

7. Діяльність підприємств УТОГ

Як відомо, виробнича діяльність Товариства, про що свідчить багаторічний період його існування, є найбільш вагомою запорукою стабільності УТОГ. Створені багато десятиріч тому виробничі підприємства УТОГ були опорою Товариства, коли вирішувались проблеми працевлаштування глухих та навчання їх професіям.

Підприємства УТОГ відіграли величезну роль при вирішенні проблеми подальшого професійного зростання глухих, як рівноправних особистостей серед інших громадян. Наявні у підприємств УТОГ гуртожитки допомогли багатьом нечуючим вирішити свою житлову проблему.

Нарешті, за рахунок прибутку, який протягом багатьох років у значних розмірах отримували підприємства УТОГ від реалізації виготовленої продукції, будувалось для членів УТОГ житло, утримувались організації і культзаклади УТОГ і фінансувались витрати на заходи, які ними проводились.

Тому незадовільний фінансовий стан, у якому в останні роки опинились підприємства УТОГ, не дає обгрунтованих підстав стверджувати, що необхідність в утриманні у складі УТОГ власних виробничих підприємств уже відпала.

Навпаки, ефективна робота більшості підприємств УТОГ протягом дуже важких останніх 20 років дикого капіталізму та ще більш важких років світової економічної кризи свідчить про те, що не тільки в умовах ринкової економіки, але й навіть в умовах економічної кризи, що настала в державі, підприємства УТОГ можуть і повинні успішно працювати. Це наочно видно на прикладі Артемівського, Білоцерківського, Житомирського, Львівського, Рівненського, Чернігівського, Херсонського та ряду інших підприємств УТОГ, які всі ці роки постійно працюють стабільно.

Що стосується тих підприємств Товариства, які на даний час опинилися у дуже скрутному фінансовому становищі, — а це в першу чергу Алчевське та Лебединське НВП, які на даний час ліквідуються, та Маріупольське, Сімферопольське, Слов’янське і деякі інші підприємства, які мають значну заборгованість по виплаті заробітної плати, — то причиною їхньої фінансової нестабільності стала професійна нездатність їхніх колишніх керівників налагодити виробничий процес, а в окремих випадках — і їх людська непорядність.

Безумовно, наявні сторонні фактори, в тому числі світова економічна криза, зростання ціни на газ, електроенергію та сировину, постійне підвищення рівня мінімальної заробітної плати тощо, які не залежать від рішень УТОГ, але повинні постійно враховуватись у діяльності підприємств Товариства, дуже відчутно впливають на економічний стан УТОГ.

Неправильно також, що Верховна Рада виключила з останньої редакції Закону України «„Про закупівлю за державні кошти«„ пункт про надання підприємствам інвалідних організацій преференційної поправки на ціну їх продукції, яку вони пропонують до реалізації за державні кошти.

У той же час цілком очевидно, що і з боку керівників підприємств УТОГ та працівників апарату ЦП УТОГ не все зроблено для того, щоб їхні вироби не тільки відповідали необхідним стандартам і були дешевшими від продукції інших виробників, але й милували око покупців своєю привабливістю. Механізм досягнення такої привабливості всім доб­ре відомий, і тому новому складу Центрального правління УТОГ треба буде зробити все можливе, щоб цей механізм належним чином запрацював.

8. Фінансовий стан Товариства

Робота, яка проводиться Товариством по всебічному обслуговуванню нечуючих громадян України, пов’язана зі значними фінансовими витратами, необхідними не тільки на організацію і проведення Товариством відповідних планових заходів, але й на утримання приміщень, в яких ці заходи проводяться, їх поточний та капітальний ремонт, опалення та освітлення, оплату заробітної плати працівникам і нарахувань на неї тощо.

З урахуванням великої кількості напрямків, за якими працює наше Товариство, та значної кількості заходів, які щорічно проводяться культзак­ладами та регіональними організаціями УТОГ на місцях, витрати на проведення цих заходів та утримання приміщень тільки непромислової сфери УТОГ щорічно складають велику суму. Дуже багато коштів витрачаються Товариством також на ремонт і утримання гуртожитків, в яких проживають працівники УТОГ, та ремонт і утримання виробничих приміщень підприємств Товариства.

У той же час, через відсутність у підприємств УТОГ необхідних замовлень та пов’язану з цим низьку рентабельність продукції, яку вони виготовляють, віднайти необхідні кошти на покриття цих витрат тільки за рахунок прибутку підприємств УТОГ, як це було при плановій економіці, вже неможливо. Тому, враховуючи важливість роботи, яку виконують непромислові заклади УТОГ, держава за клопотанням УТОГ щорічно надає з Державного бюджету України дотацію Товариству на покриття окремих витрат. Але розмір цієї дотації хоч і відчутний, проте недостатній для покриття всіх витрат. Тому ЦП УТОГ разом з обласними організаціями та підприємствами Товариства вимушене постійно вишукувати додаткові джерела для фінансування всієї діяльності УТОГ.

Зокрема, частку витрат на утримання непромислової сфери УТОГ ЦП УТОГ сплачує за рахунок централізованого бюджету Товариства, а іншу частину обласні організації та культзаклади УТОГ вимушені заробляти самостійно шляхом надання наявного у них майна в оренду.

В свою чергу, частину витрат на технічне переоснащення виробництва та поліпшення санітарно­гігієнічних умов праці підприємствам УТОГ вдається погасити за рахунок безповоротної допомоги від Фонду соціального захисту інвалідів.

У необхідних випадках, щоб заробити кошти, підприємства УТОГ також вимушені надавати своє майно в оренду. Але якщо ще 3—4 роки назад прибуток від надання майна в оренду був більш­менш достатнім для покриття дефіциту в коштах виробничих і непромислових закладів УТОГ, то в даний час, коли в зв’язку зі світовою економічною кризою фінансова дотація з бюджету України залишається на рівні 2008 року, а законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати в Україні суттєво збільшився та відповідно збільшились вартість 1000 кубометрів газу і вартість комунальних послуг, раніше отримуваних доходів від орендної плати Товариству вже недостатньо.

В той же час з названих причин кризове становище склалося й в усіх фірм, які орендували приміщення у підприємств і обласних організацій УТОГ, і вони з кожним днем все більш наполегливо просять зменшити їм розмір орендної плати.

Через це загальна сума коштів, які отримують зараз заклади непромислової сфери УТОГ, тобто обласні організації та будинки культури УТОГ, скоротилася дуже відчутно, а платіжна спроможність цих коштів зменшилась майже вдвічі.

Відповідно зменшились і прибутки підприємств УТОГ, через що у багатьох з них є відчутна кредиторська заборгованість, а у Маріупольського, Дрогобицького, Миколаївського, Сімферопольського та Слов’янського підприємств є непогашена на значну суму заборгованість по виплаті заробітної плати.

Як повідомляється останнім часом у періодичній пресі, світова економічна криза може ще не скоро закінчитись. Тому, якщо це явище не обійде й Україну, для нас можуть наступити ще більш критичні часи. Але і за цих умов нашому Товариству ні за яких обставин не можна скорочувати мережу УТОГ та зменшувати обсяги своєї роботи.

Тому для забезпечення фінансової стабільності Товариства і його структурних підрозділів нам треба більш енергійно шукати додаткові джерела фінансування, не задовольняючись лише тими, які ми маємо на даний час.

9. Міжнародна діяльність УТОГ

Після отримання Україною незалежності Українське товариство глухих, як єдина і цілісна всеукраїнська громадська організація інвалідів по слуху, постійно приймає участь у міжнародних заходах, на які нас запрошують, а також самостійно організує подібні заходи.

Так, у 2007 році делегація УТОГ у складі Ю.П. Максименка, В.В. Балдиги, М.М. Левицького, В.М. Гончаренка, Н.М. Каменської та Н.В. Іванюшевої брала участь у роботі XVII Генеральної асамблеї ВФГ, яка проходила в Мадриді (Іспанія), а в липні 2011 року делегація УТОГ у складі І.І. Чепчиної та В.В. Балдиги прийняла участь у XVIII Генеральній асамблеї ВФГ, яка проходила у Дурбані (Південно­Африканська Республіка).

У серпні 2007 року голови обласних організацій УТОГ відвідали Болгарське товариство глухих, де ознайомилися з роботою його підприємств і організацій в умовах вступу Болгарії до Європейської економічної співдружності.

У липні 2010 р., за ініціативи Українського товариства глухих, на базі Оздоровчо­реабілітаційного центру «„Одіссей«„ УТОГ в смт. Затока Одеської області була проведена плідна виробнича нарада директорів підприємств УТОГ та керівників Білоруського, Болгарського, Всеросійського і Українського товариств глухих, на якій усі сторони обмінялись своїм досвідом та думками про подальшу роботу в умовах ринку та економічної кризи.

Представники УТОГ брали також участь у святкуванні ювілеїв Білоруського (2006 р.), Всеросійського (2006 р.), Болгарського (2009 р.) і Молдавського (2010 р.) товариств глухих, а Українське товариство глухих приймало у 2008 році на своєму ювілеї тодішнього президента Всесвітньої Федерації глухих Маркку Йокінена та перших керівників Болгарського, Білоруського, Всеросійського, Грузинського та Молдавського товариств глухих.

Виїжджали за кордон також окремі колективи художньої самодіяльності обл­організацій УТОГ, а Київська, Чернігівська та Житомирська організації приймали у себе іноземних гостей під час проведення у 2008 році Міжнародного фестивалю глухих «„Сальвія«„, право на проведення якого здобув у 2006 році під час поїздки в Фінляндію колектив театру «„Райдуга«„ УТОГ. Без усяких сумнівів, такі поїздки завжди були і залишаються дуже корисними, бо дозволяють ознайомитися з чужим досвідом і одночасно стороннім оком подивитись на власні здобутки та недоліки.

10. Висновки

Центральним правлінням та обласними організаціями УТОГ, а також виробничими і навчально­виробничими підприємствами Товариства за звітний період з 2006 по 2011 рік виконаний значний обсяг робіт, спрямованих на подальший розвиток УТОГ та виконання передбачених його Статутом завдань по організаційному об’єднанню нечуючих громадян України, їх соціальному та правовому захисту та наданню їм всебічної допомоги у вирішенні наявних проблем.

У той же час, у зв’язку зі світовою економічною кризою, яка розпочалась у кінці 2008 року та змінами в законодавстві України, пов’язаними з виключенням з Закону України «„Про закупівлю за державні кошти«„ пункту про надання при проведенні тендерів преференційної поправки підприємствам інвалідних організацій, фінансовий стан підприємств і організацій УТОГ і, отже, Товариства в цілому у звітному періоді відчутно погіршився.

Це вимагає від керівників усіх ланок УТОГ сконцентрувати свої зусилля на більш ефективній роботі по тих напрямках, які успішно себе виправдали у кризовий період, та на пошуку додаткових джерел стабілізації фінансового стану Товариства.

11. Шляхи подальшого вирішення наявних в УТОГ проблем

На сьогоднішній день і в найближчі роки найбільшою проблемою УТОГ є і буде залишатись проблема зміцнення його фінансового стану.

Як уже було сказано вище, основною причиною погіршення цього стану є причина зовнішня, суть якої полягає в нестабільності економіки в Україні, яка додатково в останні роки посилена ще й світовою економічною кризою. В той же час у погіршенні фінансового стану УТОГ проявляються і фактори внутрішні, які зводяться до загальновідомого поняття «„НЕДО«„ — недодумали, недоробили, недозабезпечили.

При цьому в усіх випадках шукати шляхи розв’язання проблеми і її вирішувати треба буде в першу чергу нам самим. У зв’язку з цим треба визначитись, на чому нам треба буде зосередити увагу після закінчення з’їзду.

Перше. Традиційно, перш за все, треба зробити якісний аналіз роботи всіх ланок по організації виробництва та організації збуту тієї продукції, яку ми зараз вже виробляємо, і за наслідками аналізу негайно усунути слабкі місця у цьому процесі.

Друге. Паралельно нам треба на всіх підприємствах УТОГ проаналізувати роботу служби маркетингу. На цю тему ми вже неодноразово говорили на нарадах керівників підприємств і також приймали відповідні рішення, але зрушень у цій проблемі ще дуже мало.

В той же час, якщо подивитись, як працюють фірми, які непогано себе відчувають навіть в умовах світової економічної кризи, ми побачимо, що основні фактори, за рахунок яких вони тримаються на плаву, це, в першу чергу, маркетинг продукції (товарів, робіт чи послуг), яка потрібна покупцеві і відповідає його вимогам, а також чудово поставлена реклама та організація збуту цієї продукції.

Третє. У випадку відсутності якісної продукції в асортименті підприємств УТОГ треба більш рішуче переспеціалізовувати профіль діяльності підприємств на освоєння ними та виготовлення більш якісних виробів.

Четверте. Коли 20 років назад ми тільки входили в ринкову економіку, нам добре допоміг Фонд соціального захисту інвалідів, завдяки фінансовій підтримці якого наші підприємства змогли переоснастити своє виробництво сучасною технікою. Цю співдружність з Фондом нам треба зберегти і надалі, оскільки в Товаристві залишається ще дуже багато невирішених проблем.

У той же час Центральне правління УТОГ однозначно застерігає всіх керівників підприємств Товариства від непродуманого отримання від Фонду та комерційних банків грошових позичок, бо, як показує досвід останніх років, майже всі підприємства, які взяли такі позички, мають проблеми з поверненням отриманих коштів позикодавцям.

П’яте. В Україні на даний час функціонують 57 шкіл­інтернатів, в яких навчається майже 4900 глухих та слабочуючих дітей. Щорічно ці школи закінчують у середньому 456 нечуючих випускників, з яких з різних причин тільки 48 осіб приходять на роботу на підприємства УТОГ.

У той же час фактична чисельність нечуючих працівників підприємств УТОГ щорічно зменшується в середньому на 160 осіб, що пов’язано, в першу чергу, з виходом на пенсію за віком. При несвоєчасному заповненні цих вакансій можливе зменшення загальної кількості інвалідів на підприємствах Товариства. В зв’язку з цим треба вже зараз думати, як не допустити зменшення встановленої законодавством 50­відсоткової норми інвалідів, щоб зберегти за підприємствами УТОГ наявні пільги з оподаткування.

З цього приводу всім підприємствам УТОГ треба вивчити і підтримати досвід Київського ДВП «„Контакт«„, яке має намір відкрити свої філіали безпосередньо в кількох районних містах і селах Київщини, в яких компактно проживають глухі люди працездатного віку.

Шосте. Ще один принциповий напрямок стабілізації фінансового стану підприємств УТОГ — це зменшення накладних витрат у собівартості їхньої продукції.

У свій час, при великій кількості працюючих на наших підприємствах людей, для створення їм нормальних умов праці Товариством була побудована на кожному підприємстві значна кількість основних і допоміжних споруд. Після переходу України на ринкову економіку, зменшення кількості населення в Україні і відповідного зменшення з різних причин кількості працівників на підприємствах УТОГ значна частина виробничих площ на наших підприємствах використовується не зов­сім раціонально. Зокрема, у багатьох випадках виробничі дільниці та технологічне обладнання знаходяться у тих же приміщеннях, де вони розміщалися ще тоді, коли кількість працівників значно перевищувала нинішню чисельність. У зв’язку з цим на утримання та ремонт цих приміщень до цього часу витрачаються значні кошти, хоча ці витрати можна зменшити шляхом концентрації дільниць та обладнання на менших площах, а вивільнені площі надати в оренду. При цьому в окремих випадках, якщо вивільнені приміщення вже непридатні для подальшого використання, доцільно буде такі приміщення зняти з балансу або розібрати, щоб не витрачати кошти на їх утримання.

Сьоме. Як уже неодноразово говорилось на багатьох нарадах голів обласних організацій УТОГ, Товариству треба шукати додаткові шляхи також для утримання і непромислової структури УТОГ. Ця спільна проблема всього Товариства — і Центрального правління, і підприємств УТОГ, і наших обласних організацій та культзакладів.

Але не зайве буде знову підкреслити, що обл­організаціям УТОГ не треба при пошуках коштів на своє утримання робити головну і єдину ставку лише на надання свого майна в оренду. Діючий закон дозволяє обласним організаціям УТОГ бути засновниками власних підприємств. Такі підприємства, наприклад, мають Львівська, Рівненська та Харківська обласні організації УТОГ. При належному контролі за діяльністю цих підприємств, вони могли б віддавати із свого прибутку значні суми на утримання своїх засновників. Але на сьогодні контроль за діяльністю цих підприємств, і то не в повній мірі, здійснює лише Львівська обласна організація УТОГ.

Восьме. Ще один напрямок, який при його належному використанні може допомогти вирішити багато проблем, — це поліпшення роботи з кадрами. Через фінансову кризу ми дещо занехаяли економічне навчання наших керівників та спеціалістів на курсах підвищення кваліфікації. Не проводимо серед них ні конкурсів, ні цільового вивчення передового досвіду. Між тим, саме через систему такого навчання, ми можемо знач­но підняти рівень і нашого маркетингу і нашого менеджменту.

Шановні делегати і гості!

Зосереджуючи повсякденну увагу на шляхах вирішення наших виробничих та фінансових проб­лем, треба ні на хвилину не забувати про наш постійний обов’язок як однієї з найбільш авторитетних громадських організацій України — щоденно опікуватись і зігрівати своїм теплом кожного нечуючого громадянина, який перебуває на обліку в Українському товаристві глухих.

За роки існування нашого Товариства цілі покоління членів УТОГ отримали від нього ту чи іншу допомогу. Таку допомогу ми надавали в усі періоди його існування, в тому числі і в період гіпер­інфляції, яка розросталась у 90­ті роки і в період становлення нашої незалежної держави.

Така допомога надається Товариством і в останні роки, не дивлячись на фінансову кризу та інші негаразди в державі.

На збереження нашим Товариством цих гарних традицій ми повинні згуртуватися і на нинішньому XVIII з’їзді УТОГ.

Дякую за увагу!

© 2009-2012, Українське Товариство Глухих