![]() |
03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 74 (їхати до станції метро „Олімпійська”)
Приймальня голови УТОГ
тел. (044) 246-76-33
e-mail:
cputog@utog.org
| |||||
|
Що пише газета „Наше Життя” > Україна — Польща: мрії здійснюються
Мрії здійснились! Делегація Житомирської обласної організації УТОГ відвідала Куявсько-Поморське воєводство в Польщі. А почалось усе із запрошення на свято „Забави без бар’єрів”, яке проводилось до „Дня дитини” в спеціальному шкільно-виховному закладі для глухих дітей ім. Генерала Станіслава Мачка в Бидгощі. Ця школа особлива. Збудована вона за голландським проектом. У школі учні навчаються та здобувають професію. Особливу увагу приділяють фізичному вихованню, про що свідчить кількість здобутих кубків, призів, медалей, дипломів, які прикрашають коридори школи.
„Дні дитини” в школі проходили дуже цікаво. Спочатку — урочиста частина, на якій виступали поважні гості з керівництва міста, друзі з Голландії, Бельгії, України. На урочистостях були подарунки, музичні виступи, слова вдячності та пошани. Наша організація подарувала школі українсько-польський словник жестової мови, автором якого є вчителька Житомирської спеціальної школи для глухих дітей О. Бойчук. Усе дійство проходило на свіжому повітрі, в дружньому колі батьків, учителів та учнів. Обід підготувала польова кухня військової частини, яка опікується вихованцями школи.
Час минав дуже швидко, а в планах у нас було ще багато екскурсій по чудовому місту, яке є свідком багатовікової історії цих земель. Готичні замки хрестоносців, романські церкви, вузенькі вулиці та пам’ятки давнини — ми наче повернулися в епоху лицарських турнірів. Окремим дивом регіону є внесені у список Світової спадщини ЮНЕСКО урбаністичні ансамблі — Старий Торунь і Новий Торунь. Ми не тільки побували на екскурсії по містах Бидгощь, Цєхоцінек, Торунь, на міжнародних змаганнях з легкої атлетики, в музеї Миколи Коперника, в „Парку Юрського періоду”, сфотографувались біля вежі, що падає, але й поласували відомими торуньськими пряниками. На всіх екскурсіях з нами були педагоги з польської школи, за що їм наша велика вдячність.
А ще ми побували в Александров-Куявському. Тут знаходиться меморіал — могила українських емігрантів — козаків, що перебували в Польщі і загинули на чужині. Комплекс цвинтаря утворює курган із запорізьким хрестом. Посередині хреста розташовано герб-тризуб, а по боках — напис українською мовою: „Борцям за волю України…”.
Коли ми відвідали це священне місце, то з глибоким щемом у душі намагалися зрозуміти своїх пращурів, ту неймовірну мужність, з якою вони відстоювали волю і незалежність не тільки своєї держави, але й кожного українця. На урочистостях з вшанування пам’яті українського козацтва були присутні посол України в Республіці Польща Маркіян Зіновійович Мальський та гетьман Запорозького козацтва — маршал Дмитро Іванович Сагайдак. У своїх виступах поважні особи наголосили на „важливості дій, спрямованих на збереження спільної історії в контексті європейської інтеграції. Необхідно орієнтуватися на дружні стосунки двох націй і запобігати ворожнечі між ними в майбутньому”. А ми, учасники української делегації, в національних костюмах, з жовто-блакитним прапором, вишитими українськими рушниками, низько схиляли голови, віддаючи данину пам’яті нашим пращурам, які боролися за вільну і незалежну державу, яку мають українці сьогодні. Дивлячись на Козацьку могилу, керівник театру-студії „Маска” Михайло Ткачук пригадав вірші, які написав ще задовго до поїздки в Польщу:
| „…Із глибини віків Чути козацький спів. Спів цей в мені звучить, Наче душі перлина. Нам не забути, ні, Ті полум’яні дні. Слава козацьких літ В серці твоїм, Україно!” |
Наша подорож тривала. Попереду на нас чекав ІХ Міжнародний фестиваль чудесних театрів в Тчеві. Цього року у фестивалі брали участь представники 6 держав — Білорусі, Литви, Німеччини, Росії, Польщі, України. Було 16 делегацій і 319 учасників фестивалю. За рішенням міжнародного журі театр-студія „Маска” Житомирського БК УТОГ за драматичну версію моно-вистави „Істина життя” посів почесне друге місце (фрагмент вистави — на фото ліворуч). Епіграфом вистави стали вірші її режисера — Михайла Ткачука:
| „У неосяжній безвісті буття, Де в Всесвіті панують лиш години — На світі народилося життя, — Воно забилось в серці у людини. Нестримно час летить в безкрайню даль І дні летять у невідомий вимір… Чи то на щастя, чи великий жаль, Людина робить перший в світі вибір. Цей перший вибір — самий головний. Ось линуть в даль життєві дві дороги: Одна із них веде у храм святий, А інша — до гріха і до тривоги. То що ж обрати? Гроші чи любов? Багатство з пеклом, чи блаженство з раєм? Цю відповідь шукаєм знов і знов… Та тільки час всі відповіді знає... І в неосяжній безвісті буття З’явилась справжня істина життя”. |
Виставу глядач сприймав бурхливими оплесками і аплодував нам стоячи.
Останнього дня фестивалю відбувся заключний гала-концерт, і нам було дуже приємно, що хореографічний колектив Житомирського БК УТОГ „Зорі Полісся” запросили взяти в ньому участь, відзначаючи тим самим професіоналізм і майстерність учасників колективу, а саме: Максима Кідисюка, Віри Коршикової, Євгена Колодюка, Сніжани Рухленко, Григорія Гука, Валентини Домбровської, Алі Келдієва, Анни Кравчук, Марії Галицької, Катерини Матещук.
Танцювальний колектив представив на гала-концерті хореографічну композицію „Слава Україні”, сучасні латино-американські танці та візитку колективу — неймовірно романтичний вальс „Елегія кохання”.
Ми дуже вдячні польським друзям за щирий, теплий прийом. У мальовничому місті Голунь ми відчували до себе увагу, як до найдорожчих і найповажних гостей.
Фестиваль завершено. Його учасники безмежно раді тому, що вже вкотре на гідному рівні представили аматорське мистецтво нашого Поліського краю, нашої України на міжнародній арені. Керівник колективів — Михайло Ткачук, має надію, що це не останній фестиваль, він повний сил, енергії, натхнення і готовий працювати зі своїми улюбленими вихованцями — талановитими учасниками творчих колективів.
В. Евіна