Контакти

03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 74 (їхати до станції метро „Олімпійська”)
 
Приймальня голови УТОГ
тел. (044) 246-76-33
e-mail:
cputog@utog.org

<<  < Травень 2012 >  >>
  • Пн
  • Вт
  • Ср
  • Чт
  • Пт
  • Сб
  • Нд
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
  • 21
  • 22
  • 23
  • 24
  • 25
  • 26
  • 27
  • 28
  • 29
  • 30
  • 31
Реклама

 
Оперативні новини УТОГ > РПЖМ — не просто літери з абетки!
 

РПЖМ — не просто літери з абетки!

П’ятий рік поспіль здійснює свою діяльність Рада перекладачів жестової мови (РПЖМ), що була заснована в листопаді 2007 року за ініціативою перекладачів Києва та Київської області як консультативно-дорадчий орган Київської організації Українського товариства глухих. Хоча, якщо глянути правді у вічі, плоди її діяльності виходять далеко за межі Київщини.

Результати роботи Ради важко переоцінити — чого лише варта І Всеукраїнська конференція перекладачів жестової мови, що проводилася силами самих лише членів РПЖМ наприкінці травня цього року в період відзначення Дня перекладача жестової мови в УТОГ, затвердженого, до речі, за ініціативою РПЖМ. За відгуками багатьох з тих, хто скористався можливістю бути на ній присутнім, ця конференція стала одним з найбільших, за останні десятиліття, кроків на шляху до визнання та підвищення статусу перекладачів в Україні!


Н. ІВАНЮШЕВА

І. СКОЛОТОВА

М. ЛЕВИЦЬКИЙ

Просвітницька, консультативна, міжнародна та законотворча діяльності РПЖМ посідають чільні місця в її роботі. Останнім досягненням можна пишатися — пропозиції щодо стандартизації здійснення субтитрування та жестового перекладу в українському телепросторі, розроблені членами Ради, лягли в основу проекту постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку та нормативів субтитрування та перекладу жестовою мовою в державних телерадіоорганізаціях”, що чекає свого затвердження найближчим часом.

І це лише кілька суттєвих прикладів, які ілюструють те, чим займаються семеро охочих, не байдужих до професії перекладача жестової мови.

Певно, хтось із читачів може зауважити на тому, що РПЖМ „вариться у власному соку” та зрідка публікується на сторінках газети задля висвітлення своєї діяльності. Але на те в нас є своя відповідь — уже зо два роки поспіль діє офіційний веб-сайт Ради (http://csli.ucoz.ua/), а навесні цього року було відкрито сторінку в соціальній мережі Facebook (http://www.facebook.com/uacsli), які регулярно та вчасно поповнюються свіжою інформацією.

Час, як не дивно, спливає швидко, а за ним настає необхідність здійснення організаційних заходів. З часу обрання основного складу Ради (вересень 2008) минуло три роки, тож, згідно з чинним Положенням про РПЖМ, треба було обрати новий склад учасників з терміном каденції до 2014 року включно. Саме з цією метою і зібралися понад 30 перекладачів жестової мови Київщини в приміщенні Культурного центру УТОГ 4 листопада. Справді, очікувалося, що присутніх буде більше, але, видно, „синдром мегаполіса”, зі своєю хронічною зайнятістю, властивий не лише діловим людям, а й перекладачам жестової мови.

Отже, за результатами зборів було обрано такий склад РПЖМ на наступні три роки:

Ігор БОНДАРЕНКО — голова, Олександр ТРИКІН — заступник голови, Людмила ВАСИЛЕНКО — секретар, Наталія ІВАНЮШЕВА, Наталія АДАМЮК, Наталія ЗАКРАСНЯНА та Ірина СКОЛОТОВА — члени РПЖМ.

Насамкінець, хотілося б виразити глибоку вдячність Наталії Іванюшевій, голові РПЖМ (2008—2011), за те, що в час становлення та розвитку РПЖМ вона скеровувала нашу діяльність у правильне, конструктивне русло; Людмилі Холіній, секретарю РПЖМ (2007—2011), — за плідну роботу та активну участь. Ірині Чепчиній, першому заступнику голови ЦП УТОГ, Михайлу Левицькому, голові Київської організації УТОГ, Володимиру Гончаренку, директору Культурного центру УТОГ — велике ДЯКУЄМО! за підтримку, допомогу та високу оцінку нашої роботи! Ну, й самі собі бажаємо й надалі постійно слідувати меті своєї діяльності — розвиткові професії перекладача жестової мови. Адже задля цього ми й покликані!

 
 

РПЖМ.

З газети „Наше життя”

© 2009-2012, Українське Товариство Глухих